Чи не щодня російські окупанти вбивають українських дітей. Є населені пункти, де обстріли тривають постійно і де єдиний шанс вижити- це негайно виїхати.
Не можу забути кадри, як українські військові вмовляють родину з Авдіївки евакуюватися, але дебела мешканка в категоричній формі відмовляє їм, а наступного дня росіяни обстріляли цей будинок і 5- річний хлопчик, син цієї впертої жінки, загинув…
Або відео, як українські воїни, ризикуючи життям, вивозять з Бахмута родину священника УПЦ з неповнолітніми дітьми, бо їх русскоміровський папаша категорично відмовлявся їхати.
Нещодавно уряд прийняв постанову про примусову евакуацію дітей з зони бойових дій. Але, як бачимо, вона не зовсім працює. В умовах війни треба захистити право дітей з неблагополучних сімей, в яких асоціальні чи легковажні батьки. Захистити їх право на життя.
Зареєстрували зміни до закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо засад обов’язкової евакуації дітей» (№ 9207).
Пропонуємо узаконити обовʼ’язкову евакуацію дітей із населених пунктів, де ведуться активні бойові дії. Рішення про евакуацію мають приймати керівники військових адміністрацій і погоджувати з Генштабом ЗСУ й Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.
Обов’язкова евакуація дітей відбувається в супроводі батьків або законних представників. Відмова не допускається.
Особлива увага – до дитячих будинків, сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме вони в першу чергу стають жертвами кіднепінгу країни-терориста.
Якщо дорослі з тих чи інших причин вирішили залишитися під постійними обстрілами і щосекундною загрозою життю – це їх усвідомлений вибір. Держава ж повинна подбати про порятунок дітей.
В законопроєкті прописали всі важливі аспекти евакуації, терміни, способи, збірні пункти, безоплатність розміщення в період евакуації для дітей та супроводжуючих.
На мою думку, такий законопроєкт мали прийняти ще до війни, насправді. Можливо, його прийняття вплине на відповідальність деяких батьків.